Перiодонтит — це одне з найбільш розповсюджених стоматологічних захворювань, що вражає тканини навколо кореня зуба. Це захворювання не тільки створює дискомфорт і болючі відчуття, але й може призвести до серйозних ускладнень, таких як втрата зуба або розвиток інфекційних процесів у тканинах рота, що можуть поширюватися й на інші частини організму. Причини виникнення періодонтиту можуть бути різноманітними, але основним чинником є інфекція, що проникає через кореневий канал зуба, вражаючи навколишні тканини. Також, серед інших факторів розвитку цього захворювання, варто згадати хронічні інфекції, такі як пульпіт, пародонтит, остеомієліт, а також системні інфекції, наприклад, ангіну, скарлатину та тонзиліт.
Незалежно від причин, що викликають періодонтит, це захворювання потребує своєчасного і професійного лікування, оскільки воно може призвести до серйозних наслідків для здоров’я зубів і всього організму. Важливо зазначити, що періодонтит, якщо не лікувати його вчасно, може переходити в хронічну форму, що значно ускладнює його терапію та призводить до необхідності видалення зуба. Більш того, у разі неправильного лікування або його відсутності, можливі ускладнення у вигляді запалення кісткової тканини, розповсюдження інфекції на навколишні органи та системи.
Симптоми періодонтиту змінюються залежно від форми захворювання:
- При гострому періодонтиті пацієнт може відчувати різкий ниючий біль. У разі серозного періодонтиту біль концентрується в ураженому зубі й посилюється навіть при легкому натисканні. При гнійній формі біль пульсує, виникаючи з короткими перервами без болю. Уражений зуб може стати рухливим, а на яснах з'являється флюс. Загальний стан організму погіршується: слабкість, набряк на обличчі та підвищена температура.
- Хронічний періодонтит часто протікає без явних симптомів. Пацієнт може іноді відчувати легку болючість при жуванні. Іноді утворюються свищеві ходи. Цей тип захворювання часто призводить до видалення зуба, оскільки люди звертаються до лікаря на пізніх стадіях.
Методи лікування періодонтиту включають:
- Консервативне лікування — спрямоване на знищення патогенної мікрофлори в ендодонті, де пульпа та дентин заражені інфекцією.
- Хірургічне лікування — використовується, якщо консервативне лікування не дає результату або є неможливим.
- Комбіноване лікування — поєднує обидва методи.
Етапи ендодонтичного лікування:
- Знеболення проблемної ділянки.
- Ізоляція уражених елементів.
- Створення доступу до кореневого каналу та його розширення.
- Закладання лікарських препаратів.
- Пломбування каналу.
- Відновлення форми зуба за допомогою пломбувального чи ортопедичного матеріалу.
Якщо виявлено гній, лікар дає можливість йому вийти, після чого біль зменшується. Для запобігання ускладнень призначають антибіотики та антисептичне полоскання. Після очищення каналів від гною лікар запломбовує зуб.
Оперативне втручання необхідне, якщо інші методи неефективні. Це може включати резекцію частини кореня, видалення кореня чи екстракцію зуба.
Для профілактики періодонтиту важливо:
- Ретельно доглядати за ротовою порожниною: чистити зуби та полоскати рот після їжі.
- Регулярно відвідувати стоматолога для профілактичного огляду.
- Вчасно лікувати карієс і пульпіт.
- При травмі звертатися до стоматолога для своєчасного виявлення інфекції.
- Протезувати зуби для рівномірного розподілу навантаження на зуби.
